Ані смерть ані життя
нема ніде правди
тіко одинока правда
гола як Мілоська в океані
нема ніде нічого
і тільки одна істина панує там де уже більш нічого нема
***
За вікном дув холодний північний вітер, замело вулицю снігом, прогнівився на нас великий і він несе на вістрі нову правду. Хочеться чогось, дика біль стискає груди, я бачу Стікс, чи мо то Лета, ненаю я бачу Харона наче себе у дзеркалі. Ось вису я на люстрі і дивлюсь на посиніле своє відображення у дзеркалі, повішані в рай не попадають, а хто вмирав перед дзеркалом попадають у задзеркалля, там світ як наш тільки навпаки.

Свобода давить на совість, спокута б’є пліткою по вимучених плечах які тіко скинули тягар життя, п’янкий вітер свободи куйовдить волосся, щось мішає рухатись. Ти опускаєш очі, краще б ти цього не робив, ти бачиш як морщаться твої геніталії наче від холоду і ховаються назад в плоть, є хвороба така, але то вони під час рождення просто не опускаються, а ту матінка природа прикололась. А далі на місці твого улюбленого органу який ти беріг як зіницю ока, хоча ні зіницю ти беріг менше, так вот на місці тому срамному невелика дира, наче хтось стирав малюнок на тонкому папері, появилась шершавість.
Дикі картини пронизують свідомість, ось ти малий падаєш у колодязь і помираєш у воді, ось тобі десять і тебе збиває вантажівка, а потім транспортна служба довго відмивала дорогу від твоїх нутрощів, ось тобі вісімнадцять ти пускаєш собі кулю у скроню, ось тринадцять ти у ванні в крові із перерізаними венами і так безкінечно пропливають картини у голові.
– Як тобі тут – спитав Великий Оракул. – Ти не хвилюйся те що ти бачиш то буде вічно тут тіко погані спомини і тут вони неконтрольовані, існує пару гріхів серед них не убий , не ґвалтуй, не кради, не оскверняй могил, не покланяйся одному богові. То всьо гріхи, хочеш забутись від споминів своєї смерті убий , зґвалтуй, прокляни бога це єдиний шлях тут в цьому світі Зла, вітаю тебе в пеклі, або задзеркалі.
Ти шокований, ґвалтувати… як?… чим?….
Шо за дикий світ, наче божевілля, ти шалієш, ти озираєшся і бачиш багато відомих людей . Хто із шприцом у вені, хто із катетером через який тече алкоголь, хто ріже своє тіло при цьому сміючись.
Ти починаєш ,що тут якійсь підвох, ні убити це не моє, зґвалтувати то не моє, бог – я невіру у бога, не за спасінням я прийшов, а навпаки від спасіння, надоїли мені ті проповідники там. А тут може жити і можна , можна привикнути до всього, навіть до життя в гавні.
– Мда тобі значить поверхом вище – промовив Великий Оракл,- тут тобі не місце ти морально стабільний.
***
Поверхнею вище було дико там цвірінькали птахи, на столику стояло пиво, поряд сигари. попереду сцена де виступали відомі групи. Зараз на сцені була Нірвана, і толпа шаленіла і ричала : рейп мі.
Ти відсторонився розуміючи що не туди попав , а довкола ходили прекрасні легко доступні діви.
– Як тобі тут- спитав Великий Оракул,- тут одне правило – не існує ніяких правил , можеш рахувати що це рай, який тобі дістався за мораль.
Ти подумав а далі що….
… а далі ти побачив себе лежачим у морзі , і голос патологоанатома який робив свою справу, від чого ти весь здригнувся промовив фразу голосом Великого Оракула: Ще один у.й.о.б.ок забажав знати, а що далі, а далі трупарня і я.
Патологоанатом подивився на тебе і розсміявся і мовив іронічно: А ти ,думав?
Ти озирнувся і побачив мільярди душ котрі прагнули назад, але назад не існувало, у всякому випадку для них…..))))).