а ви помічали, як часто ми чогось чекаємо? ні,ну серйозно…так, ниби живемо в якомусь режимі очікування часом……і причина тому…все наше життя певно і все що в ньому є…..от мобільні телефони – вони нам навіщо? погодьтесь, перш за все щоб хтось нам дзвонив і писав…а вже потім для того, щоб самим це робити….і як часто ми сидимо чи йдемо чи їмо і все дивимся на телефон чи прислухаємось до сумки чекаючи дзвінка чи смс…і ми вже якось до цього так звикли, що й не помічаємо того очікування майже…хоча ні,помічаємо коли дуже чекаємо і чомусь довго….от тоді ми помічаємо якусь залежність…не від самого телефону…а він дзвінків та повідомлень певної людини чи людей…..а інтернет….аська…контакт….онлайн…офлайн…онлайн…офлайн…..включаємо цю дурню…й….чекаємо поки хтось певний зайде…чи не так?адже ну ви ж не переписуєтесь з усім списком контаків полюбе….чекаєте саме тих людей…..добре коли чекаєте декількох-більші шанси що таки дочекаєтесь :)а коли чекаєте когось одного…..то…можна довгенько чекати…і ви ніби щось робити…й те…й се…але таки чекаєте….і не треба казати що ні :)
але я ото вирішила…треба це припинити….ось це чекання….коли хтось щось зробить…скаже…..прийде…піде….подзвонить…напише…..скільки можна чекати? а якщо…якщо жити й не чекати….тоді кожен дзвінок…кожне повідомлення…прихід…кожне щось буде несподіванкою – і так буде певно цікавіше…..певно…якщо та змогти))
хтось чекає зими…снігу…хтось чекає темла…тіла….а хтось дощу…..хтось чекає на когось…хтось чекає на щось……чекають початку навчання…чекають його кінця…чекають початку пари…чекають початку перерви….чекають ранку…чекають вечора…чекають ночі…чекають наступного дня….чекають свята…чекають можливості…чекають приїзду…чекають відїзду…..чекають приходу….чекають знов таки дзвінка…повідомлення…чи хоча б просто нлайну….чекають когось…чекають на щось….чекають зустрічі……чекають інтиму….чекають реакції….чекають втечі….хто чгого тільки не чекає в цьому світі!!!!!і атк чи інакше чогось ми тай чекаєм……і так чи інакше ми чекаєм то початку…то кінця…і нерідко однієї й тієї ж речі…..задумайтесь….і не набридло чекати?а? може досить? але як інакше…інакше жити ми ен вмієм….очікування – це вже як опція за замовчуванням….