Музика яка змиває бруд і нагадує когось. Особливо важко змивати бруд коли їдеш у переповненій маршрутці. Дякую Богу, шо наділив мене вагою 38 кг, в такі дні як цей мене це тішить.
Змивати бруд непросто. Легше змиритись з ним. Людина не може бути ангелом. За ангелами полюють ті, хто кидається в безодню. Шкода, шо вони роблять це так і не побачивши моря. Хоча це добре, бо море теж брудне.
Напевно сихівське небо знає про це більше. Воно добре знайоме з деякими людьми, які втікають від бруду ближче до нього, на дахи дев’ятиповерхівок. Я люблю дивитись на громовицю з балкону і уявляти, як десь там поблизу, у ще одному такому будинку сидить тихе покірне чорне створіння, яке мріє злитись з дощем, вітром, землею, яке вже зробило свій вибір. Хоча це вже не важливо. Тепер.
Моє тіло не любить, коли я згадую про смерть. Воно пручається, малює синці під очима, які тепер направду хочеться позбутись, піднімає температуру до 37.5-38 С, і так 24 год. на добу. Люди у білому кажуть не нервуватись і більше гуляти. Я не нервуюсь. Я більше гуляю. Я люблю цей світ.