Кiнець. Усе,спинився час.
Мiй шлях вже прiрва обiрвала
i сенсу жить менi нема
Рука щось гостре все шукала.
Нiщо не грiє в цьму світі
І ріжути лиш мене думки
Про те навіщо далі жити,
коли немає куди йти?
Якщо ніхто тебе не любить
Якщо усім байдужа ти
Якщо усе ,до чого прагнеш
Тобі прочищує мозги
Стоїш ізнову проклинаєш
Себе , батьків усе життя
І що кохала чи кохаєш –
усе ненавидиш в той час.
Рука тремтить і ніж тримає
“Уріж”-кричать тобі думки,
А лиш одна тебе питає:
“Навіщо можна все ж змінити?”
Ні годі цього не святого
Ні годі жити – і рука
Всадила гостре ножне лезо
У тіло мягке як роса
По краплі кров стікає з вени
Чи потічком біжить вона?
Рука в крові, а друга ніж
трима i я все жду кiнця
Раптово БІЛЬ, я бачу страх
Я бачу жаль да свого тіла
Неначе ЕГО загриміло
В oчах слізьми пройшло тоді
І жаль і жаль лише до плоті
Мене трима.Все йде по колу
І де той біль , той біль душі
Слабне рука і ніж летить до долу…..