Життя – о скільки всього в цьому слові.
Безшумна хвиля, що прямує в небуття!
У кожного своя у житті доля,
У кожного своє в ньому буття.
Воно то є а то його немає,
Умить його хтось може обірвати.
А скільки треба часу і зусиль!
Щоб це життя комусь подарувати.
Стоїш і думаєш, що ти вже не сама,
Що дві душі тепер в твоєму тілі,
Якась частинка тебе зародилась,
Сорок неділь й людина вже нова.
Коли ідеш по вулиці і знаєш,
Що два сердечка б’ються у тобі.
Що щось мале своє життя чекає,
Приймаючи від тебе все сили нові.
Та ми давно богами стали
На вибір свій вирішуємо долю.
Лишити ембріон, даруючи життя,
Або аборт, без лишніх клопоту і болю.
Та право кожен зародочок має,
Родитися, у світ оцей прийти,
І нелегке земне життя прожити,
Навчитися любити й себе в ньому знайти.
Моя частинка і моя кровинка
Хоч на руках тебе ще не тримаю,
Та я уже тебе люблю
І з нетерпінням я тебе чекаю!!!!!!!!!!