***

Ти живеш, кохаєш, віриш і вмираєш.
А чому живеш – ти і сам не знаєш.
Щодня спиш і ходиш, гроші заробляєш,
А що хочеш мати, того і не знаєш.

Віриш в те що завтра будеш жити краще
І надію маєш що безсмертне щастя.
І впадаєш в горе коли розумієш ,
Що усе прекрасне то вітер навіяв.

І блукаєш в бездні всіх думок й загадок.
І не знаєш стежки й ліхтаря не маєш.
Впасти в темну яму і усе забути,
Тоді не важливо що у ній там буде!!!

Все життя – загадка, а ми йдем до того
Що нас топить в правді замученій болем,
А якщо підемо по стежці ілюзій –
Що у кінці знайдем в те ми вірить будем.