Перейти до контенту

SumRak

Там

Ані смерть ані життя
нема ніде правди
тіко одинока правда
гола як Мілоська в океані
нема ніде нічого
і тільки одна істина панує там де уже більш нічого нема
***
За вікном дув холодний північний вітер, замело вулицю снігом, прогнівився на нас великий і він несе на вістрі нову правду. Хочеться чогось, дика біль стискає груди, я бачу Стікс, чи мо то Лета, ненаю я бачу Харона наче себе у дзеркалі. Ось вису я на люстрі і дивлюсь на посиніле своє відображення у дзеркалі, повішані в рай не попадають, а хто вмирав перед дзеркалом попадають у задзеркалля, там світ як наш тільки навпаки.Читати далі…

Терра Інкогніта

Інколи велич породжується із повної нісенітниці, або виникає із того що навіть назвати найвищим важко. Але десь там глибоко – глибоко у нас зароджується щось нове, щось відмінне від того чим? Ким ми є? А може це все сон навіяний безмежним простором там всередині нас, наче все що бачиш це ріалтаймовий мувік який транслюють по Всесвітньому внутрішньому кабельному телебачення, де основні два акціонери ВВКТ є Яхве і Ібліс. Хто що скаже їм це їх монополія, і дозвіл на вбивства, що ми звемо смертю. Ось такі наші погані справи хтось завше хоче бути над і ніхто під, наче всі ви боги, наче ви вінець природи. Ні!!! Ви фатальна помилка еволюції яка призвела до падіння всієї піраміди харчування, ви менше за пусте місце, ви його займаєте і нічого не приносите для блага Всесвітнього світопорядку, для зрівноваження всього живого неживого, оживленого і ще ні, а ви поводите себе гірше вірусів.
Віруси це санітари, котрі рік за роком проводять природній відбір. А ви? Ви вирощуєте нові смертоносні спори котрі напрямляєте на собі подібних, ваш шлях уже кінчається, скоро вже прийде час нового покоління після атомного, коли вас уже не буде, коли від міст ваших сліду не буде на поверхні, коли природа забуде що вона колись сотворила.
І тільки потім значно ставши старші ми починаємо осягати, що то був тіко початок.

Хоча би раз

Ми жили колись у сім’ях
ходили до церкви гуртом
тепер у часи Сатанські
п’ємо і куримо із НИМ.

Вроді то було того вечора коли мене переїхала машина, і я помер. Чи то сталось як мене ховали, чи можливо то було на моїх поминках. Хай мені… не пам’ятаю того, дивна річ після смерті сприйняття навколишнього так міняється, але все по-порядку.
Мене за життя звали ХХХ, родився я в ХХХ у ХХХ по Різдву христовому. В перше я відчув це коли випив душу свого ворога, а потім воно пішло, все-таки присів на це. Це гірше наркотиків, від того уже не лікують, це зроду чимось схоже на вампіризм.
За це мене Шпленгер із Інстіторіусом в Інсбруці і спалили, проте хочу їм подякувати, тому що я на кінець здобув свободу, а про свободу якось іншим разом розкажу.
Читати далі…