Перейти до контенту

Penelopa

Чи знаєте ви як буває?

Чи знаєте ви як буває?
Коли почуття виникають враз,
Не від сотні пустих, незначущих фраз,
Не від шелесту квітів і брязкань годинника,
А від погляду зимного, темного, сильного,
Що точнісінько в серце влучив той раз.
Очі сплелися, серце бажає, та й я не плачу,
тільки зітхаю. Як Ви зуміли, як Ви змогли,
Серце моє в цьому світі знайти?
Серце в полоні, де ж моя воля?
Що ж я без серця? Хто ж я без нього?

Серце в долонях, сильних твоїх,
Покій знайшло воно там свій навік!

Пташка свободи

Верніть мою душу, а краще ті крила,
Що несли по світу мене мов вітрила,
Зітріть оці сльози, а краще минуле,
Щоб гіркі слова, мов вода проминули.

Я хочу співати, я хочу літати,
Я хочу, нарешті, вже вільною стати,
Я хочу сміятись, не хочу тужити,
І пташкою легко по світу кружити.

Без назви

Коли сум налягає на власнії очі,
Я згадую й плачу по тобі щоночі…
Коли бачу крайнебо я сонця світило,
Я згадую щастя незвичне мірило.
Я бачу ті барви у дивному сяйві,
Я бачу це світло нестримно звичайне,
Воно надихає, воно промовляє..
І голосом ніжним тебе проклинає..

Янголу

В твоїх очах безмежжя таємниці,
І відблиск золота священної зірниці,
І сутність нашого буття загадка існування,
Туманний шлях вселенського пізнання.

О, взмах крила! О, погляд усюдисущий!
В тобі сплелось усе, О Боже всемогучий,
Чому мене ти вродою цією одурманив?
Чому коханням ти мій розум отуманив?

Любити янгола – це гріх?
Чому не має в світі іншого чуття,
Щоб я змогла відчути з ним єднання,
Без еротизму, іграшок та втіх?
Читати далі…