Перейти до контенту

Маруся

Казки

небо є таке шаленно синнє через те, шо хтось купив своїй донечці
нові акварельні фарби. а дівчинка та дуже любила синій колір.
подивилася на небо сіре яке плакало вже цілий світ дощем і подумала, що
воно плаче через те, що в нього такий жахливий колір.
взяла синю акварель розвела її водою і вилила на вікно. коли фарба розтеклася по
склу то вже не було видно ні дощу ні сірого кольору. відтоді небо стало
синім. і буде воно доти синім поки в дівчинки не закінчаться фарби.
та й то не відомо. бо завжди знайдеться хтось в кого
мрії схожі на твої і хто допомагає твоїм мріям народитися.
завтра вона може побачити ті самі сині фарби в молоденької продавщиці
в магазині навпроти.
колись може і в моєї донечки будуть фарби. сподіваюся що сині.
нехай буде схожа на свою пришелепкувату маму яка ще й
досі не хоче вимити своє вікно від фарби.
23:53 07.07.2003
Читати далі…

Вірші

Маруся – Вірші
Я бачила вчора дощ кольоровий із сліз веселки
Вони теж таке буває плачуть.
Коли сонце сховається за хмари
Вони стікають краплями нам на долоні.
Треба ними вмиватися, для чого?
А я вчора малювала кольорові сни
Поки не почали вони падати з неба
Нам на босі ноги.
А ми з тобою вчора були такі щасливі,
Були такі нещасні як дощ, що за вікном.
А ми з тобою вчора купалися у сонці,
В чиїхось теплих променях
І грілись. Закопане у землю
Проросте насіння, посаджене весною,
Заколоситься літом твоє-моє волосся
І вітер нестиме твій голос : куди? Далеко, туди, десь там, а може де?
Чи ти то знав?
А я живу від нині у теплій ванні болю від сонячних дощів і твоїх злив й громів.
Читати далі…