небо є таке шаленно синнє через те, шо хтось купив своїй донечці
нові акварельні фарби. а дівчинка та дуже любила синій колір.
подивилася на небо сіре яке плакало вже цілий світ дощем і подумала, що
воно плаче через те, що в нього такий жахливий колір.
взяла синю акварель розвела її водою і вилила на вікно. коли фарба розтеклася по
склу то вже не було видно ні дощу ні сірого кольору. відтоді небо стало
синім. і буде воно доти синім поки в дівчинки не закінчаться фарби.
та й то не відомо. бо завжди знайдеться хтось в кого
мрії схожі на твої і хто допомагає твоїм мріям народитися.
завтра вона може побачити ті самі сині фарби в молоденької продавщиці
в магазині навпроти.
колись може і в моєї донечки будуть фарби. сподіваюся що сині.
нехай буде схожа на свою пришелепкувату маму яка ще й
досі не хоче вимити своє вікно від фарби.
23:53 07.07.2003
Казки
Читати далі →