Вітаю читачів!

Пощасливилось мені знайти в лісі здоровенний кусок дубового капу. Добре що не далеко було везти до дому. Погрузили на тачку, затягнув до дому, порізав цепною пилою, і висушив в інфрачервоній сушці. І ось моя розповідь з картинками :)

Так щоб ви могли оцінити наскільки здоровенний кусок дровиняки потрапив мені в руки. Добре що сусід допоміг погрузити, сам би певне не осилив навіть закотити на тачку.

Пилорама

Цепною пилою почав я то все добро різати. Так, знаю, дуже великий розхід – понад 6мм вилітає в тирсу з-під зубів пили. Але везти то все на пилораму, потім їх просити щоб пустили без черги, потім… Вирішив різати сам, тим, що є в наявності.

Спершу розпилив приблизно на 1/3 та вивів базу електрорубанком, щоб можна було до бази прикласти Timberjig від Logosol.

Структура в заготовок надзвичайна! Але я схиляюсь до думки, що це не кап, а все ж таки сувель. З під пили вийшло, приблизно, два ящика тирси.

Приклав безконтактний вологомір – 32-40%, як бачите з таких заготовок можна витискати воду. Дошки вийшли досить важкі. Пиляв на заготовки 54мм товщиною.

То вже все нарізно і без кори.

Знайти дровиняку і розпиляти на дошки то лишень один з багатьох етапів для отримання робочих патиків.

Сушка

Побачив я в інтернетах інфрачервону сушку від Flexyheat та повітряну Sauno Wood Kiln від logosol. Ціни мене в принципі влаштовують, але на момент сушки, в мене не було можливості виписати жодну з цих сушарок. Розповідати про плюси чи мінуси кожно з підходів я не буду, зможете знайти в інтернеті :)

Я вирішив сушити за допомогою інфрачервоної плівки. Перечитав декілька інструкцій та форумів, зваживши всі за та проти, переглянувши класне відео про сушарку ФлексіХіт від HeARTwood, я почав збирати власний варіант :)

Нижче фото плівки Heat Plus котру я замовив досить давно і робив я з цих плівок сушарки на гриби, трави та ягоди.

Дана плівка розігрівається до температури 80°C.

Я мав необережність при сушці м’яти поставити плівку на гофрований картон, трави в мене були в картонному ящику, а це все, як ви здогадались, теплоізолятори. І як висновок, плівка розплавилась в місці де картон найбільше прилягав до неї. Плівку деформувало, ящик підняло, теплу вже було куди тікати і на щастя вся ця конструкція не загорілась. Будьте дуже уважними коли ви використовуєте якісь технології не за призначенням!

Відповідно, коли я вкладав штабеля для сушки, я змушений був перескладувати усію конструкцію, бо плівка має лежати на брусках, а я її стиснув брусками з двох боків.

Ось так вкладати Не треба, ПОВТОРЮЮ, плівка має вільно лежати на брусках.

Ось так набагато ліпше.

Це одне з перших фото, де штабеля вкладені невірно – бруски стискають плівку. Нажаль фото після оптимізації штабелю немає, бо робив я її пізно уночі, коли прийшла здорова думка, що плівка може плавитись і всі мої труди загорнуті в пінопласт та целофан можуть спалахнути як скирта сіна.

Штабель я скаладав як описано в інструкції до ФлексіХіт. Штабель патиків, плівка, два штабеля патиків, плівка, зверху тільки один штабль патиків.

На дворі було досить холодно, тому я максимально обклав штабель дров пінопластом, залишивши тільки одну сторону з целофаном, на якому буде конденсуватися волога. Насправді треба було залиши хоча б дві сторони. Але я вирішив що так буде більше економніше в плані витрат електроенергії. Я ще розглядав варіант поставити в хаті, бо не дуже хотілось гріти атмосферу, але потім прочитав, що в Одному літрі води Тисячу літрів пару, і зразу цю ідею відкинув.

Наскільки я розібрався, принцип дії цієї сушки як в парника. Плівка нагріває дерево, дерево віддає вологу, волога конденсується на холодних стінках та стікає в грунт, частина вологи всотується деревом, знову випаровується – повторити до повного висихання.

Я купив лічильник щоб порахувати скільки грошей вилетить в атмосферу та терморегулятор для контролю температури всередині сушарки. Ці всі прилади розраховані на 3.5 кВт і це мене повністю влаштовувало, бо потужність двох плівок я оцінив приблизно в 0.5 кВт, насправді виявилось 380 Вт (якщо вірити лічильнику)

Ось мій імпровізований щиток на куску фанери. Пакетник я дав тільки в якості захисту від короткого замикання всередині сушки, якщо на плівку впаде так багато конденсату, що призведе до замикання, в принципі плівки гарячі – волога з поверхні має випаровуватись, але я вирішив хоч трохи перестрахуватись. Моя конструкція і так порушувала всі можливі санітарно-господарські норми :)

Як це було

  • 2018-11-02 – загрузив сушарку та виставив температуру в 35 С. Після декількох годин я її повністю розібрав, щоб прибрати бруски з плівки. Також моя менша собака спробувала “на зуб” плівку, а потім перекусила дріт терморегулятора, який був оперативно обмотаний синьою ізолентою та схований в імпровізований короб з двох дощок.
  • 2018-11-03 – підняв температуру до 65 градусів. Для прикладу ФлексіХіт має робочу температуру, якщо не помиляюсь, приблизно 78 градусів.
  • 2018-11-04 – я собі подумав – тихше будеш дальше доїдеш, та зменшив температуру до 55. Забув написати що гистерезис терморегулятора – 3 градуси.
  • кожного ранку чемно бігав та фоткав покази лічильника, та оцінював чи не стало менше конденсату на плівці. І дуже переживав аж цілих два тижні що з того всього вийде :)
  • 2018-11-15 – вимкнув та залишив вистигати. Кажуть, якщо відкрити сушарку з гарячим деревом, то деревяшки з властивим їм тріском перетворюються в дрова. Я вирішив не ризикувати :)
  • 2018-11-17 – розібрав конструкцію, коли температура всередині зрівнялась з атмосферною.

Що ж я витратив:

  • інфрачервона плівка, плюс клеми, дріт, вилки, розетки
  • терморегулятор та лічильник
  • 5 листів пінопласту
  • 8 погонних метрів плівки
  • 52 кВт напалив по лічильнику, також за даними лічильника плівки працювали 7 днів та 12 годин, терморегулятор відключав нагрів, отож плівки не працювали цілодобово.

Усе це обійшлось мені приблизно в 65 вічно зелених доларів.

Розпаковака

Короче, я засмучений, дошки потріскали. Притому усі. Потріскали по волокнах. Я грішу на те, що я поспішив з розпилом. Але маємо те що маємо, в пічку я завжди встигну то все викинути, тому буду освоювати стабілізацію деревини :) Думаю, що стабілізовані куски можна буде використати для ручок ножів, або інших мініатюрних проектів.

Якщо зараз прибіжить купа народу і почне поливати гадостями інфрачервоні сушарки до дерева, хочу сказати від себе наступне. Навіть моя інфрачервона сушарка дуже круто справилась з своїм завданням – висушити дерево. А куски капу котрі не влізли в сушарку і лежали під накриттям протягом двох тижнів Також потріскали, не так сильно як в сушарці але все ж таки потріскали. Я більше схиляюсь, що я зарано почав то все різати, дерево було дуже мокре, біс його знає скільки воно пролежало в лісі.

Виглядає що я трохи пересушив, бо вологомір показує 3%, а місцями він взагалі не міг визначити вологість дерева. Я ще не дуже знайоми з поняттям пересушеного дерева.

Також я дав занадто малі прокладки для самого нижчого штабелю, тобто вони практично лежали на пінопласті. І ось нижній ярус зовсім не висох. І також потріскав.

Кінець :)

Не зважаючи на те що дерево потріскало, собака перекусила дріт та фанерний електрощиток – я сушаркою дуже задоволений! Дерево висохло! Маю трохи заготовок які спробую стабілізувати полімером та освоїти нову технологію :)

Наступного разу, я більш ретельно підготую конструкцію сушарки та електричну частину і спробую висушити дошки з рівними волокнами, а не всякі там сувелі та капи :)

Enjoy ;)