Ось сніг на вулиці паде
Можливо сніг замерзлі сльози
І холод без обіймів дорогих
Як первісток страждання дози
І що робить коли ти любиш, а не так
Любов проходить без доторку до тіла
І холод вулиці вже холод в почуттях
Шалений стукіт серця не до діла
Куди дівати почуття душі
й шалений крик втомленого серця
Як буть коли життя є не життя
а лиш відлуння із маленького відерця
Знов дощ на вулиці паде
Стікаючись в бурхливу річку
Давно уж серце тебе жде
Одягнене в кохання стрічку
Поглянь на зорі! Люба!
Ці зорі світять лиш для нас
І кожна зірка – це кохання
А над коханням непідвладний час
Пройдуть роки, злетять віка
Зірки палатимуть і далі
Поєднання сердець – це зародок життя
Разом долають всі печалі
А над коханням непідвладний час
Пройдуть роки, злетять віка
Зірки палатимуть і далі
Поєднання сердець – це зародок життя
Разом долають всі печалі
* * *
Яке прекрасне і жорстоке в нас життя
Від лона матері й до ями у землі
У вічному неспокої у нас вирують почуття
Мов сонце світять нам то лишать у пітьмі
А серце мов той компас без магніту
Веде наш мозок в забуття
І ось один ти в морі почуттів
Шукаєш острів спокою і щастя