Про нього

Мені щось каже він,
Той що літа у полі,
Той що бажає волі
І не боїться змін.

Я іноді його почую,
Перекладу в слова,
Коли збираюсь на жнива
І в його образах ночую.

Найдивовижнійшії сни
Дають його уста.
І вже немає чистого листа,
Бо я пишу його пісні.

Ті пісні – горе й сміх.
Пісні то істини та волі.
Вони усі занадто голі,
Щоб ви не розуміли їх.