А ты полетишь к небесам?

Если очень захотеть... Можно к Небу долететь... Выше, выше облаков... крылья ты свои расправил... Долетел аж к небесам... Как прекрасен этот мир, как красив он с тех высот... Только нет меня там больше... Солнце слишком прекрасно, слишком тёплое для меня... Испепелённые крылья больше не могут держать... Краса может убивать... падая в низ пролетая сквозь облака... лицо терзает холодный ветер... рассекая кожу мелкими порезами... И развивает локоны волос... пролетает в глазах всё... рождение.. детство... первый поцелуй... падение... глухой хлопок... звук сломавшихся костей... пыль оседает не спеша... глаза разбиты, темнота... кровь вытекает через уши... и больше нету нечего.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем.
 (голосів: 1)
Література » Triaklodis 2 січня 2009 | автор: Triaklodis | Переглядів: 1462 Надрукувати

Інформація

Відвідувачі, що знаходять в групі Guests, не можуть залишати коментарі в даній статті.

Реклама

На сайті

Архів