Друзі та партнери

поезія от Shaman

***
Я ночи првожу в огне,
Меня свет тайны обжигает.
Душа застыла как во сне
И лишь от боли оживает.

***
Я упал на пути
в свой Потерянный Рай.
Дьявол шепчет Усни!
Ангел шепчет Вставай!
Обращаются в прах
золотые слова,
И в уставших глазах
Воцаряется тьма.
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем.
 (голосів: 2)
Література » Shaman 18 січня 2008 | автор: adept | Переглядів: 2037 Надрукувати
adept 22 січня 2008 22:02
Люди!Ну ж правда шикарно написано!Похвалите чаловека!Я передам обязательно!
lizard 22 січня 2008 23:23
Шикарно, шикарно. Важкувато писати коментарі до віршика. Але я спробую smile
Ну, я думаю, кхе-кхе. Літературному герою все набридло і навіть шукати своє Я, не кажучи вже про вислуховування Ангелів та Дияволів своєї душі. Які йому вже так осточортіли, що він просто не може вирішити що йому робити. Але все-таки - засипає, втікаючи від набридливих думок.
Ну як? Я зміг? Чи вже аж занадто банально?
То до останнього віршика. звісно якщо вони всі різні.

Інформація

Відвідувачі, що знаходять в групі Guests, не можуть залишати коментарі в даній статті.

Реклама

На сайті

Архів