Некромантка

Ти не хочеш казати "Вибач"?
Мені і не треба твоє "Пробач"!
Тобі байдуже моє почуття...
Та і навіщо той пафос?! Той плач?!
Ті образи даремні, марні...
Почуття те було оманним?
Ті розмови? Той дотик душі?
Ті натхненні і чисті розмови...
То омана?!
О ні, не кажи!!!
Не кажи, не тобі ж бо казати!!!
Ти змінив в мені все докорінно...
І мій погляд, мій слух і серцебиття...
Був сам Трупом ти,
Та надав мені сенсу буття.....
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як не зареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти під своїм іменем.
 (голосів: 4)
Література » МеріГольд 8 травня 2008 | автор: MeriGold | Переглядів: 2061 Надрукувати
lizard 9 травня 2008 08:52
гиги, а чого Некромантка називається? То про пораненні почуття?
djkobraz 10 травня 2008 10:24
Нє то така є болізнь, тяга до того що ужо давно здохло... Ну в моральному і фізичному... Вобщем бува тягне як до позітіву так і до негатіву, але я думаю тут собака не там заріта... "Був сам Трупом ти," наштофхує на віснофки "Т" а не "т" ... Воть як моя дідукція? Гггг am
MeriGold 10 травня 2008 15:29
Залізна логіка......................................... what
Tpyn 11 травня 2008 10:15
Хм... видно моє усамітненя викликає почуття не тільки у мене. Але все ще може змінитись...
Nekromantka 13 травня 2008 22:46
Щось можна змінити? Можна змінити все... але час невблаганний, і його не повернеш. Він тікає, не озираючись....
Tpyn 17 травня 2008 17:53
А на той час що вже пройшов нічого дивитись, краще дивитись на той що попереду і планувати на нього якісь зміни fellow

Інформація

Відвідувачі, що знаходять в групі Guests, не можуть залишати коментарі в даній статті.

Реклама

На сайті

Архів