Знов дощ на вулиці паде
Стікаючись в бурхливу річку
Давно уж серце тебе жде
Одягнене в кохання стрічку

Поглянь на зорі! Люба!
Ці зорі світять лиш для нас
І кожна зірка - це кохання
А над коханням непідвладний час

Пройдуть роки, злетять віка
Зірки палатимуть і далі
Поєднання сердець – це зародок життя
Разом долають всі печалі

Ось сніг на вулиці паде
Можливо сніг замерзлі сльози
І холод без обіймів дорогих
Як первісток страждання дози

І що робить коли ти любиш, а не так
Любов проходить без доторку до тіла
І холод вулиці вже холод в почуттях
Шалений стукіт серця не до діла

Куди дівати почуття душі
й шалений крик втомленого серця
Як буть коли життя є не життя
а лиш відлуння із маленького відерця

А сніг на вулиці паде
Можливо дійсно замерзлі сльози
Страждання гибель й забуття
Тернового вінка це лози...

А над коханням непідвладний час

Пройдуть роки, злетять віка
Зірки палатимуть і далі
Поєднання сердець - це зародок життя
Разом долають всі печалі

* * *

Яке прекрасне і жорстоке в нас життя
Від лона матері й до ями у землі
У вічному неспокої у нас вирують почуття
Мов сонце світять нам то лишать у пітьмі