И тихо пробивая дым ,
Мягкие ноты увлекают,
Несут туда — куда хотим,
И бренный мир, тускнея тает…
И выше, там, где тьма звенит,
Где неизвестности владение,
Нам не понять, о чем она кричит,
И растворяясь, падаем в забвение…

У п’янім танці ти кружляєш,
Ти ніби тут,тебе нема…
Ніби зціливши,ти вбиваєш…
І тонеш в келиху вина….
Малюєш все,малюєш ніби,
Показуєш – чого нема…
І обіцявши щастя - ти даруєш біди,
І знов лишаєшся сама.
Мабуть така у тебе доля,
Ілюзія – твоє життя,
Багатство,гроші,щастя,воля,
Ти ніби тут – тебе нема…

...і подих тихне, меркнуть очі,
ти знаєш хто така вона???
котра чека тебе щоночі.....

Просипана на блюдце кава.
Смак нікотину на губах..