Доброго дня!
Ото всі кажуть, як б було класно, поїхати туди, поїхати сюди. Люди, знайдіть краплинку часу, а може навіть цілий день і поїдьте туди
На дворі п'ятниця, (не тринадцятого) двадцять четвертого червня, 2011 рік, пів на шосту ранку
Маршрут запланований, рюкзак спакований,
група набрана (а що, два чоловіка то вже не група?) і я вже готовий
виходити в дорогу. Чесно скажу з погодою трішки не повезло, але
викрадені враження із старовинних замків, назавжди запишуться яскравими
спогадами.
В перемишлянському районі, а якщо бути точнішим, то аж цілих кілометрів десять від Перемишлян (то Львівська область, як хто не знає) в сторону Бібирки, розляглось гарненьке селище Свірж. Колись давно воно було чималим містечком, тепер селом. А там оточений кругленькими озерами на пагорбі стоїть красень - Свіржський замок. А коли проїжджаєш автобусом повз нього, помічаєш як люди припиняють балакати і починають милуватись цією історично спорудою. Хоча він вже далеко не такий красень як був в далекі часи, але справляє надзвичайно приємне враження. Та й взагалі, коли блукаєш от такими старовинними спорудами - відчуваєш, моторошний, холодок днів минулих на свої молодій спині. Розписувати про історію замка дуже не буду (тобто копіпастити з інших сайтв), ну може хіба парочку
Може хто не знає, у Свіржському замку знімали мюзикл про "Д’Артаньяна і трьох мушкетерів". Бетюнським монастирем представили режисери цей замок у невмирущій екранізації.
О, ще якусь легенду потрібно згадати про цей замок: Колись давно, жили були, ой... Працювала прислужницею в замку красива дівчина - Галя. З місцевих
І от одного разу підступили вороги до стін фортеці в надії
пограбувати Свірж. Як наша головна героїня - красива дівчина Галя,
зав'язала роман з одним із ворожих солдатів, історія замовчує. Але факт в
тому, що закохалась вона в нього настільки, що відчинила браму фортеці і
впустила загарбників. І як винагороду кинули її у колодязь замку,
мовляв - зрадила раз, зрадиш ще раз. Пройшло чимало часу від тих подій,
але балакають люди поміж себе, що привид дівчини й досі вештається
покоями замку та зачиняє за собою усі двері. Є ще декілька цікавих
інтерпретацій легенди про зрадницю Свіржського замку, але якось іншим
разом 
Тепер про поїздку. Із Львова, прямою, Перемишлянською, маршруткою до Свіржа аж бігом 30-40 хвилин їхати, кілометрів 40 іти пішки
Годинка
дев'ята ранку нашим очам представився замок. Невеличка дилегація
дітлахів окупувала головний вхід, але ці ворота і не таке витримували.
Сторожа на місці ще не було, а коли він прийде і відчинить браму ніхто
не знав. Прийшлось зробити пару фотографій обійшовши замок навколо і
їхать додому. Місцевість там дуже красива, озера, мальовничі пагорби,
замок - дуже романтично. Поки ми обійшли замок, дітлахи втекли, але
з'явився якийсь невідомий у піджаку і великими клунками з котрих
виступали хлібини. Сторож чи не сторож? основна тема нашого спору. Я
програв, то був сторож і браму він нам відчинив
Розповівши в двох
словах, де ми можемо прогулятись і що де знаходиться, він дістав
старенького мопеда, зачинив браму та вирушив у невідомому напрямку.
Уявіть собі, цілісінький замок у вашому розпорядженні! 
І звісно, не все так гарно як хотілось. Подвір'я заросло бур'янами, стара штукатурка потріскала, розетки та інші архітектурні причандалля в поганому стані, скельця вікон розбиті, кімнати більше схожі на монаші келії, або номери якось хостелу - кімнатка і біля неї ванна. Але замок у нашому розпоряджені, тому усі двері, котрі не були зачинені привидом були відкриті нами і простір за ними досліджений.
Старовинне каміння покрите мохом та плющем. Фрески (ми бачили грифона), проходи, переходи і звісно колодязь у дворі де тримали худобу, все це залишило надзвичайні враження. Там дійсно дуже гарно! І ця вся старовина навколо приглушує осад від першого негативного враження, залишаючи тільки приємне. Шкода що там не проводять реставраційні роботи
З оглядинами покінчено, ми присіли попоїсти чогось зігріваючого на березі озера і виріши подивитись на ще один замок. Замок в Старому селі, то як вертатись назад до Львову якраз по дорозі. Про Старосільський замок, вроді вже писав, отож не буду
Ви певне хочете фото побачити, котрі тут знаходяться?
Ото всі кажуть, як б було класно, поїхати туди, поїхати сюди. Люди, знайдіть краплинку часу, а може навіть цілий день і поїдьте туди
На дворі п'ятниця, (не тринадцятого) двадцять четвертого червня, 2011 рік, пів на шосту ранку
В перемишлянському районі, а якщо бути точнішим, то аж цілих кілометрів десять від Перемишлян (то Львівська область, як хто не знає) в сторону Бібирки, розляглось гарненьке селище Свірж. Колись давно воно було чималим містечком, тепер селом. А там оточений кругленькими озерами на пагорбі стоїть красень - Свіржський замок. А коли проїжджаєш автобусом повз нього, помічаєш як люди припиняють балакати і починають милуватись цією історично спорудою. Хоча він вже далеко не такий красень як був в далекі часи, але справляє надзвичайно приємне враження. Та й взагалі, коли блукаєш от такими старовинними спорудами - відчуваєш, моторошний, холодок днів минулих на свої молодій спині. Розписувати про історію замка дуже не буду (тобто копіпастити з інших сайтв), ну може хіба парочку
Може хто не знає, у Свіржському замку знімали мюзикл про "Д’Артаньяна і трьох мушкетерів". Бетюнським монастирем представили режисери цей замок у невмирущій екранізації.
О, ще якусь легенду потрібно згадати про цей замок: Колись давно, жили були, ой... Працювала прислужницею в замку красива дівчина - Галя. З місцевих
Тепер про поїздку. Із Львова, прямою, Перемишлянською, маршруткою до Свіржа аж бігом 30-40 хвилин їхати, кілометрів 40 іти пішки
І звісно, не все так гарно як хотілось. Подвір'я заросло бур'янами, стара штукатурка потріскала, розетки та інші архітектурні причандалля в поганому стані, скельця вікон розбиті, кімнати більше схожі на монаші келії, або номери якось хостелу - кімнатка і біля неї ванна. Але замок у нашому розпоряджені, тому усі двері, котрі не були зачинені привидом були відкриті нами і простір за ними досліджений.
Старовинне каміння покрите мохом та плющем. Фрески (ми бачили грифона), проходи, переходи і звісно колодязь у дворі де тримали худобу, все це залишило надзвичайні враження. Там дійсно дуже гарно! І ця вся старовина навколо приглушує осад від першого негативного враження, залишаючи тільки приємне. Шкода що там не проводять реставраційні роботи
З оглядинами покінчено, ми присіли попоїсти чогось зігріваючого на березі озера і виріши подивитись на ще один замок. Замок в Старому селі, то як вертатись назад до Львову якраз по дорозі. Про Старосільський замок, вроді вже писав, отож не буду
Ви певне хочете фото побачити, котрі тут знаходяться?






